Поговоримо про тривогу

Тривога – це стан, в якому в нас дуже багато нав’язливих думок, переважно про майбутнє. При сильній тривозі прискорюється пульс та загалом організм.

В середньому людина витрачає на тривогу 4-6 років життя. Тобто від години до двох на день. Найпопулярніші тривоги: про свою зовнішність/старість, про відносини, про гроші, про дітей, тощо.

Якщо почати з початку – то наші предки вижили саме завдяки тривозі. Вони жили з дикими звірями та тривожилися про свій захист та виживання.

Тобто тривога – це абсолютно нормальний з точки зору природи стан та забезпечує виживання.

Проте час сильно змінився з тих пір та наше виживання залежить зовсім від інших речей. Також додалися важливі потреби, за які також ми тривожимося.

Далі приведу декілька прикладів тривог та що це означає для виживання зараз.

Наприклад:

-подорожчала гречка – сигнал мозку про голодну смерть

-погана зачіска - неможливість привабити чоловіка та продовжувати рід

-погана новина з фронту – страх смерті

-падіння доходу – страх голодної смерті

-набрала вагу – не буду подобатися, не продовжу рід

Таких прикладів безліч, проте про все це тривожитися доволі енерговитратно та не завжди потрібно.

Тому вміти правильно тривожитися – ось що насправді круто.

Що може допомогти в цьому? – по перше проговорити собі, що зараз я тривожуся, потім подумати наскільки раціональна ця тривога і чи справді веде по жахливих наслідків.

Далі діємо згідно рішенню – або розуміємо що то наш ірраціональній страх, або що страх реальний, а тут можна вже розмовляти про той страх та що з ним робити.

Зараз фон над тривожний, тому важливо диференціювати ці тривоги. Адже життя в постійній тривозі – додає багато стресу, а стресу нам і так вистачає.