Про прощання (завершення відносин)

Прощатися загалом складно. Прощатися назавжди (особливо з близькою людиною) захід надскладний. 

Люди часто тікають від таких зустрічей-прощань, бо не хочуть відчувати той коктейль складних відчуттів та бути вразливими. 

Проте усі незавершені ситуації продовжують жити в нас. Діалог, що не стався в реальності продовжується в голові перед сном. 

В терапії є популярне правило, що після 10-15 сесій (коли емоційні зв’язки встановлено) людина, котра вирішила завершити терапію, має попередити та прийти на останню зустріч. 

Це правило має декілька обґрунтувань: 

- перше: з’ясувати причини, та чи нема супротиву, це може бути знаком важливих процесів в терапії. 

- друге: це завершитися та попрощатися. Проговорити що вдалося та що не вдалося зробити. Сказати про важливість та про те, чому обираю піти. 

Досвід усвідомленого прощання допомагає надалі завершувати відносини екологічно (ненавиджу це слово, але підходить як ніколи). Завершення ситуацій/відносин дає повну картину. Поговоривши чесно на останок ми залишаємося з реальністю, якою б складною вона не була. Без ілюзій, без здогадок, без діалогів у власній голові. Ми не витісняємо складну ситуацію, а проживаємо її. 

порефлексуйте ось про що: 

пригадайте завершення ваших значущих відносин(партнери, друзі, родичі) як вони закінчилися? Чи попрощалися ви віч-на-віч? Чи проговорили причини розставання? Чи просто віддалилися? Чи є недосказаність у ваших відносинах? І чи хочеться вам сказати щось цій людині або почути?